Герпес (herpes viruses) – з групи інфекційно-вірусних захворювань (herpesviral infections), яке характеризується рясним висипом пухирців на шкірі та слизовій. У 98% населення Землі являються носіям вірусу ГЕРПЕСУ. Найчастіше вірус вражає шкіру, слизову та статеві органи. У деякий випадках вірус ГЕРПЕСУ може давати ускладнення на центральну нервову систему з можливим розвитком менінгіту чи енцифаліту. Тому герпес у стадії загострення або ж загоєння вважається відносним протипоказом до будь-яких процедур перманентного макіяжу (татуажу).
СИМПТОМАТИКА ВІРУСУ ГЕРПЕСУ:
Попадаючи в організм людини вірус ГЕРПЕСУ протягом 2-10 днів може жодним чином не проявлятись та потім може з’явитись незначне почервоніння, яке триває 1 день, 1-2 дні триває висип водянистих пухирців, які розростаються та зливаються між собою, викликаючи легке поколювання за зуд. На 2-3 день пухирці лопають, утворюючи поверхневі ерозії, які викликають біль та печіння. Висихаючи, на 3-4 день поверхневі ерозії утворюють кірочки, які сходять на 10-12 день. Іноді симптоматику доповнюють: гарячка, нездужання, загальна слабкість та ломота у м’язах, дискомфорт у горлі, головний біль. В дуже рідких випадках може дати ускладнення на центральну нервову систему з розвитком менінгіту чи енцифаліту.
ПРИЧИНИ ПОЯВИ ВІРУСУ ГЕРПЕСУ:
ГРВІ – (гостро респіраторно-вірусна інфекція); значне переохолодження чи перенагрівання організму; імунодефіцитний стан; гіповітаміноз; супутні хронічні хвороби, наприклад Альцгеймера; радіоактивне опромінення; сильна інтоксикація організму; механічна або фізична травматизація; менструація; гормональні зміни, вагітність; зловживання алкоголем; стреси та депресія.
ПАТОГЕНЕЗ – ШЛЯХИ ІНФІКУВАННЯ ТА ПЕРЕДАЧІ ВІРУСУ ГЕРПЕСУ:
Найчастіше вірус ГЕРПЕСУ 1-го типу спостерігається у дітей у віці від 6-ти місяців до 5-ти років, коли з крові дитини починають зникати протигерпесні антитіла, що були передані від матері. Оскільки найпоширенішим є вірус ГЕРПЕСУ 1-го типу ним можна заразитись повітряно-крапельним шляхом (через кон’юнктиву, слизову порожнину рота, верхніх дихальних шляхів) та контактним шляхом (переливання крові, статеві контакти). Таким чином, попадаючи в кров та лімфу людини вірус ГЕРПЕСУ залишається на все життя і позбутись його неможливо. Імунна система виробляє специфічні антитіла для боротьби з вірусом, але при слабкому імунітеті, в холодну пору року, гіповітамінозі чи вірусній простуді є ризик появи вірусу ГЕРПЕСУ 1-го типу. Рецидивне вірусне захворювання вірусу ГЕРПЕСУ 1-2 рази на рік вважається нормою.
Вірус ГЕРПЕСУ 1-го типу можна спровокувати, оскільки збудник вірусу ГЕРПЕСУ 1-го типу міститься у стовбурових нервових клітинах, а при інвазивній процедурі перманентного макіяжу пошкоджуються саме нервові клітини шкіри, особливо ризик появи вірусу ГЕРПЕСУ 1-го типу зростає саме після перманентного макіяжу губ.
Не дотримуючись після процедурних рекомендацій, правил особистої гігієни є ризик появи вірусу Герпесу на губах, відповідно пігмент у місці виникнення вірусу буде світлішим або не приживеться взагалі. В разі вторинного виникнення вірусу ГЕРПЕСУ на тому ж місці є ризик видозмінення та рубцювання шкіри. Перевагою від процедур перманентного макіяжу на губах є те, що ПМ може відновити втрачений природний пігмент губ в місцях частих висипів ГЕРПЕСУ і з’явитись вірусу повторно стає складніше, оскільки шкіра губ стає щільнішою після регенерації. Та не потрібно забувати про правила септики і асептики під час проведення процедури, щоб не провокувати попадання інфекцій в шкіру.
ІСНУЄ 8-М ТИПІВ ВІРУСУ ГЕРПЕСУ:
перший тип являється найпоширенішим (вірус простого ГЕРПЕСУ з висипом на губах, рецидивний); другий тип ( вірус простого ГЕРПЕСУ – генітальний герпес, хронічний шкірно-слизовий); третій тип (вірус повітряної віспи в дітей та оперізуючого лишаю у дорослих); четвертий тип (інфекційний мононуклеоз або енцефаліт, вірус Епштейна-Барр, який вражає 50% дітей віком до 5-ти років, 90% людей в дорослому віці являються носіями цього вірусу); п’ятий тип (цитомегаловірус після трансплантацій, мононуклеоз – вади розвитку, порушення функції кісткового мозку, гепатит); шостий тип – (провокує розсіяний склероз); сьомий тип (хронічна втома, онкозахворювання лімфатичних тканин); восьмий тип (провокує розвиток саркоми, первинної лінфоми, хвороби Кастлемана).
ВСІ ВИДИ ГЕРПЕСУ СХОЖІ МІЖ СОБОЮ ЗА:
морфологічними ознаками віріонів; типом нуклеїнової кислоти; способом репродукції; здатністю до довічної персистенції в організмі людини після первинного інфікування.
Усі види вірусу ГЕРПЕСУ містять двониткову ДНК, покриту двадцятигранним нуклеокапсидом. Релаксована циркулярна ДНК та капсид транспортуються за допомогою мікротрубочок в ядро, де ДНК вивільнюється через ядерні пори і перетворюється на ковалентно замкнену циркулярну ДНК. Між капсидом і зовнішньою оболонкою міститься білковий шар. Ліпопротеїновий шар зовнішньої оболонки вірусу має шипоподібні виступи. Вірус має ряд антигенів, зв’язаних як з внутрішніми білками, так і з глікопротеїдами. Білки індикують антитіла нейтралізації вірусу та клітинну імунну відповідь організму.
ПРОФІЛАКТИКА ВІРУСУ ГЕРПЕСУ ПЕРЕД ПРОЦЕДУРОЮ ПМ ГУБ:
Найкращою профілактикою вірусу ГЕРПЕСУ являється вакцинація. Важли водотримуватись особистої гігієни, здорового, збалансованого харчування. Вживання імуномодуляторів в осінньо-зимовий період для зміцнення імунної системи організму, систематичний, внормований сон та уникання стресових ситуацій і депресивного стану теж сприяють появі герпесу.
Та перед процедурою ПЕРМАНЕНТНОГО МАКІЯЖУ (татуажу) губ, щоб мінімалізувати ризик появи герпесу потрібно дотримуватись певних рекомендацій :
дотримуватись правил особистої гігієни; не торкатись руками та не здирати кірочки; після ПМ ГУБ пити всі напої через соломинку; не розмочувати кірочки після ПМ ГУБ; відмовитись від паління, вживання алкоголю до та після ПМ ГУБ; не переохолоджуватись і не перенагріватись; після ПМ ГУБ не користуватись помадами, блисками, декоративними засобами; перед та після ПМ ГУБ не відвідувати лазні, сауни та басейни; не використовувати загальні столові прибори; почати вживати протигерпесні препарати за 1-2 дні до ПМ ГУБ і до повного загоєння губ; не поєднувати ін’єкційні процедури краси – ботокс, диспорт, біоревіталізацію та інші філери за 2-3 тижні та після ПМ ГУБ; після ПМ ГУБ не вживати гарячу, кислу, гостру, солену їжу та морепродукти; не робити глибокі пілінги, чистки та інші інвазивні косметологічні процедури за 2-3 тижні та після ПМ ГУБ.
